“Легкий” газ для Газпрому вичерпався, але Україні від цього не легше

“Легкий” газ для Газпрому вичерпався, але Україні від цього не легше

Проблеми, із якими стикнувся “Газпром”, лише підштовхуватимуть його до агресивнішої поведінки у переговорах з Україною, на контрактах із якою російський енергетичний велетень компенсує свої втрати на європейському ринку.

Згідно із інформацією російського міністерства енергетики, загальний видобуток газу у Росії за підсумками 2012 року скоротився на 2,2%, а “Газпрому”- на 5,1%.

Водночас загальний експорт російського газу за 2012 рік скоротився на 8,7%. При цьому “Газпром” скоротив свої поставки у європейські країни на 10%, а в країни СНД – на 29%.

Одночасно із цим “Газпром” і надалі зменшує ціни для європейських споживачів. Цей процес триває від 2010 року, відколи знижки у ціні на газ за довгостроковими контрактами отримали 15 європейських компаній, причому деякі із них отримували знижки по два-три рази. У січні 2013 року про своє бажання купувати російський газ дешевше заявили GDF Suez, Econgaz, Wingas, які вже отримували знижки, та WIEN.

Для повернення грошей, переплачених за газ європейськими компаніями, у кошторисі “Газпрому” на цей рік передбачені 4,7 мільярдів доларів. У 2012 році німецький енергетичний концерн E.On, головний партнер “Газпрому” у Європі, Клацнутипотроїв свої прибутки завдяки перегляду контрактів із “Газпромом”.

За підрахунками аналітиків UBS, за 2012 рік “Газпром” втратив до 30% своєї ринкової вартості і виявився серед найдешевших великих енергетичних компаній у світі. Акції “Газпрому” нині торгуються на рівні кризового 2009 року, і, як виглядає, їхню вартість не збільшив проведений 8 лютого масштабний “день інвестора”. На 12 лютого капіталізація “Газпрому” становила 104,7 млрд доларів, тоді як найдорожчий енергетичний велетень ExxonMobi коштував 406,4 млрд доларів, Petrochina – 330,1 млрд, Shell – 262,5 млрд, Chevron – 216,9 млрд доларів.

Проблеми із енергетичною галуззю – головним донором російської економіки, і, зокрема, із “Газпромом”, вже визнають і представники російської влади. Щоправда, поки що пояснюють ці проблеми об’єктивними чинниками.

“Сьогодні суттєво змінюються умови видобутку газу в Росії, нема вже так званого “легкого газу”,- заявив заступник голови енергетичного комітету Держдуми Павло Завальний під час засідання міжпарламентської групи Росія-ЄС.

Він також зауважив, що там, де ще залишилися великі поклади газу – у Східному Сибіру, на Далекому Сході та антарктичному шельфі, – умови видобутку та інфраструктура потребують дуже суттєвих інвестицій.

Проте оглядачі вважають, що і урядовці, і сам “Газпром” не хочуть визнавати справжніх проблем, що стоять за зниженням доходів.

“Проблема полягає більшою мірою у тоні заяв “Газпрому” про падіння прибутків, ніж у самих цифрах. Компанія, здається, не готова мати справу із реаліями більшої конкуренції та меншого попиту, замість цього витрачаючи кошти на нові газопроводи”, – каже аналітик Renaissance Capital Ільдар Давлетшин.

Водночас українські експерти вважають, що попри серйозність проблем, із якими зіштовхнувся російський газовий монополіст, Київ навряд чи скористається із послаблення “Газпрому”, а сам “Газпром” поводитиметься дедалі агресивніше щодо України.

“Якщо через свої проблеми “Газпром” і веде себе більш поступливо, то це тільки із європейським споживачами, для яких він погоджується на перегляд контрактів. Але відносно України “Газпром” стає більш агресивним. Тому що саме тут “Газпром” налаштований відстоювати свої монопольні позиції. Ця агресивність “Газпрому” також пов’язана із нездатністю і менеджменту компанії, і загалом керівництва Росії адекватно відповісти на виклики сучасного газового ринку і енергетичної політики”.

“Слабкість “Газпрому” полягає у тому, що клептократія “Газпрому” почала переважати над політичними інтересами. “Газпром” втрачає європейський ринок, а відповіддю на це є побудова нових газопроводів, які коштують шалені гроші. Тільки Південний потік оцінюється у 60 млрд доларів. Звісно, за таких умов “Газпром” буде агресивно затягувати Україну у свою орбіту. Але і Україна не готова до виходу із орбіти “Газпрому”, і навіть не хоче цього робити. Чи є “Газпром” сильним, чи слабким – це ніяк не змінює поведінку України, бо вона ніяк не визначиться зі своєю стратегічною метою”.

“Те, що “Газпром” провадить негнучку політику, втрачає європейський ринок, програє норвезькій Statoil, має посилити позиції України. Я дуже далекий від припущень, що “Газпром” збанкрутує, але у нього великі інвестиційні плани, так само, як і запозичення під ці великі плани. На мою думку, Україна може це використовувати як елемент переговорів, але чи використає – побачимо”.

“Гадаю, проблеми “Газпрому” змушують його посилювати тиск на Україну, – він має десь заробити більше порівняно із втратою своїх позицій у Європі. А Україна, на жаль, не користується цим послабленням “Газпрому”, – коли у нього і прибутки скоротилися на 15%, і він вже не є найприбутковішою енергетичною компанією у світі. І ця тенденція, гадаю, буде продовжуватися через негнучкість “Газпрому”, коли норвежці зі своїм дорожчим газом завойовують все більше європейського ринку. Крім того, у “Газпрому” дуже багато непрофільних зобов’язань – футбол, хокей, теніс, телебачення. А якщо він ще, дай Боже, за свої гроші почне будувати Південний потік, то це може підірвати “Газпром”, як Афганістан свого часу підірвав Радянський Союз”.

“Нинішні проблеми і послаблюють, і роблять “Газпром” більш агресивним, що також є послабленням, бо агресія дуже небажаний чинник у переговорах. Треба тільки вміти цим скористатися! А нашим переговірникам, як показує досвід, не поталанило з цим”.

Анастасія Зануда


Источник: “http://politica-ua.com/legkij-gaz-dlya-gazpromu-vicherpavsya-ale-ukrayini-vid-cogo-ne-legshe/”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя